Присід зі штангою на спині — базовий варіант присіду в пауерліфтингу: штанга лежить на верхній частині спини (трапеції/задні дельти), ноги згинаються в колінах і кульшових суглобах до потрібної глибини, після чого відбувається підйом назад у стійку. Вправа розвиває силу та об'єм квадрицепсів, сідничних м'язів і м'язів задньої поверхні стегна, а також навантажує корпус і верх спини як стабілізатори. Будучи одним із трьох змагальних рухів, це головна вправа для низу тіла в більшості силових програм.
Техніка виконання: штанга розташовується або вище на трапеціях (high-bar), або нижче на задніх дельтах (low-bar) — точне положення впливає на те, наскільки вертикально тримається корпус, але не задається тут як єдиний обов'язковий стандарт. Стопи ставляться приблизно на ширині плечей або трохи ширше, носки злегка розвернуті назовні. Опускання починається з одночасного згинання в кульшових і колінних суглобах (а не лише в колінах), зі збереженням піднятих грудей і нейтрального положення хребта, до глибини, заданої програмою і рухливістю атлета. Підйом іде через усю стопу, з розгинанням кульшових і колінних суглобів назад до повного випрямлення. Глибина присіду зазвичай визначається вимогами програми та рухливістю кульшових і гомілковостопних суглобів атлета, а не єдиною фіксованою глибиною.
Часті технічні помилки: заведення колін всередину (вальгус) зі збільшенням ваги; відрив п'ят від підлоги або зміщення ваги на носки; втрата нейтрального положення хребта через округлення попереку в нижній точці; і підйом таза швидше за груди при виході з нижньої точки («гуд-монінг присід»), через що навантаження зміщується з ніг на поперек.
Техніка виконання: штанга розташовується або вище на трапеціях (high-bar), або нижче на задніх дельтах (low-bar) — точне положення впливає на те, наскільки вертикально тримається корпус, але не задається тут як єдиний обов'язковий стандарт. Стопи ставляться приблизно на ширині плечей або трохи ширше, носки злегка розвернуті назовні. Опускання починається з одночасного згинання в кульшових і колінних суглобах (а не лише в колінах), зі збереженням піднятих грудей і нейтрального положення хребта, до глибини, заданої програмою і рухливістю атлета. Підйом іде через усю стопу, з розгинанням кульшових і колінних суглобів назад до повного випрямлення. Глибина присіду зазвичай визначається вимогами програми та рухливістю кульшових і гомілковостопних суглобів атлета, а не єдиною фіксованою глибиною.
Часті технічні помилки: заведення колін всередину (вальгус) зі збільшенням ваги; відрив п'ят від підлоги або зміщення ваги на носки; втрата нейтрального положення хребта через округлення попереку в нижній точці; і підйом таза швидше за груди при виході з нижньої точки («гуд-монінг присід»), через що навантаження зміщується з ніг на поперек.